Протягом тижня у Вільшанському дитячому будинку-інтернаті працювала команда Комітету медичної допомоги в Закарпатті та п’ятеро швейцарських фахівців. Візит організаційно і фінансово підтримала Асоціація «Парасолька» (Швейцарія), зокрема серед візитерів була членкиня президії «Парасольки» Маргріт Коттманн, яка разом із чоловіком Гансом ініціювала створення у закладі спільного простору для дозвілля підопічних. Але про все за порядком.

Нові методи комунікації дають можливість встановити контакт з підопічним, навіть якщо дитина з інвалідністю має розлад мовлення.

У Вільшанах працювала швейцарська фахівчиня з альтернативної комунікації Сюзанна Бернар, яка спільно з координаторками проєктів КМДЗ Надією Данч та Лесею Левко займалася з підопічними інтернату, проводила тренінги для педагогів закладу та співробітниць Драгівського інклюзивно-ресурсного центру. Серед іншого були складені комунікаційні плани для вихованців, яких готують для переселення у корпус, відремонтований Комітетом. Сюзанна Бернар дала слушні поради щодо облаштування простору у новій будівлі. Її експертиза стосувалася кімнат для реабілітації, відпочинку дітей різного віку, робочих кабінетів для фахівців, які займатимуться з підопічними індивідуально.

Швейцарська спеціалістка провела низку тренінгів для українських колегинь, передусім щодо роботи з піктограмами – картками із зображенням дій, емоцій, станів, які діти з інвалідністю здатні ідентифікувати і сприймати для розуміння, наприклад, розкладу дня чи занять із педагогами. До слова, під час складання піктограм було використано платформу Boardmaker, шоста версія якої вже пропонує пошук і вибір спеціальних зображень українською мовою. Принагідно дякуємо видавництву Autismusverlag та консалтинговому агентству Active Communication, які надали методичні матеріали для навчання. Віримо, що отримані знання і навички, а також сучасні інструменти для альтернативної комунікації будуть інтегровані у роботу з підопічними як у вільшанському закладі, так і загалом у системі інституцій соціального захисту в Україні.

Крісло колісне має бути – має бути справним – має відповідати індивідуальним особливостям користувача

У Вільшанах працював технік Андреас Вальтер, якому асистувала офіс-менеджерка Комітету Ангеліна Кикина. Протягом п’яти днів в інтернаті вдалося налаштувати 17 візків підопічних, яких готують до переселення у новий корпус, а також здійснити поточний ремонт крісел колісних інших вихованців закладу. А двоє молодих людей – Едуард і Ігор, які зараз навчаються у «Школі підтриманого проживання» – пересіли на електровізки. Трафік у дитячому будинку-інтернаті поступово збільшується, але, як каже Ігор, головне не порушувати швидкісний режим.

Вдосконалюємо техніку і підходи до роботи у фільцювальній майстерні

У фільцювальній майстерні з інструкторкою з трудового навчання Вікторією Крічфаловшій працювала її швейцарська колега Марліз Кауфманн, яка свого часу брала активну участь у розбудові сфери зайнятості підопічних Вільшанського дитячого будинку-інтернату. Асистували майстриням директорка БО «БФ «КМДЗ» Наталія Кабацій та координаторка проєктів Комітету Леся Левко. 

Цього разу тренінг з фільцювання включав кілька складових – це і заняття з молодими людьми з інвалідністю, і спільна робота у напрямку удосконалення навчального процесу з метою залучення нових вихованців до валяння, і покращення облаштування простору у майстерні. Марліз Кауфманн привезла для прикладу цікаві вироби з вовни і багато матеріалу, запропонувавши опанувати нові техніки роботи. Як результат, вже наприкінці тижня спільно з учнями інструктори сторили чудові квіти і декор для майбутнього майданчика біля майстерні. Також, порадившись, було ухвалено рішення переобладнати робочі місця для занять. Відтак столи змінили місце розташування, завдяки чому додалося світла і функціоналу. 

Обговорюючи методичні аспекти роботи майстерні, фахівчині дійшли згоди, що попереднє планування занять дозволяє долучити до творчого процесу всіх відвідувачів майстерні, не залежно від їхнього стану. Водночас так само важливо проводити аналіз підсумків щоденної роботи, адже це дозволить оптимізувати процес, передусім щодо підготовки планів занять і необхідних матеріалів.

«Коло» – це про комунікацію, дружбу і здорове дозвілля

Подружжя Маргріт і Ганса Коттманн привезли до Вільшан ідею створення спільного простору для відпочинку відвідувачів майстерень, запит на який давно був як у інструкторів, так і у підопічних. Процес будівництва був захоплюючий, і його учасниками ставали десятки людей. Все почалося у деревообробній майстерні – там місцевий інструктор Василь Кикина зі швейцарським напарником Гансом Коттманном майстрували лавиці, а допомагали їм вихованці закладу. Якісну деревину для них забезпечив друг Комітету і співзасновник Асоціації SAFE (Франція) Жак Дюплессі. Попри мовний бар’єр в команді панувала цілковита гармонія. Як підсумок, замість запланованих семи з’явилися десять зручних надійних лавиць.

Місце для майбутнього майданчика обрали під розлогими яблунями. Там встановили чашу для вогнища, а з річкового каміння і бруківки виклали коло, чим і надихнулися при обранні назви для локації. Облаштуванням простору разом із пані Маргріт займалися координаторка медичного напрямку КМДЗ Тетяна Гойдаш та речниця Комітету Катерина Ірха. Зібране із вихованцями каміння вирішили розмалювати, що перетворилося на низку цікавих майстер-класів просто неба. До речі, яскравих авторських камінчиків виклали аж 277 штук. Згодом з верби спорудили арковий вхід до «Кола», а співробітники пообіцяли доглядати за деревом, щоб воно там вкорінилося. Арку прикрасили виробами з фільцювальної майстерні, а територію навколо різнокольоровими прапорцями.

Поки тривали роботи з облаштування «Кола», підопічні чекали на відкриття, а точніше на пікнік біля вогнища. Відкриття перевершило усі очікування. Було радісно, гамірно, тепло, весело і смачно. Словами навряд можна передати увесь настрій заходу, тож лишимо красномовні фото. 

Нова локація ідеальна для спільного дозвілля – тут можна бачити один одного, спілкуватися, щось планувати і реалізовувати, а ще це ідеальне місце для того, аби просто побути наодинці з собою, насолодитися краєвидом і будь-яким сезоном карпатського середгір’я. Тож, як будете у Вільшанах, ласкаво просимо до «Кола» і на каву у «Косиці»!

Як зауважила, підсумовуючи візит, членкиня президії Асоціації «Парасолька» Маргріт Коттман, протягом п’яти днів вдалося усе заплановане, а робоча атмосфера була такою надихаючою, що вже час планувати наступні активності. Зі свого боку Марліз Кауфманн додала, що за сім років, які минули з її останнього візиту, Вільшанський дитячий будинок-інтернат зазнав відчутних позитивних змін. Зокрема, спільними зусиллями Комітету медичної допомоги в Закарпатті та швейцарських партнерів у закладі обладнали санітарні кімнати, майстерні, побудували будинок для організації практичних занять із підопічними та навчання персоналу, інклюзивну кафе-крамницю «Косиця». А завдяки проєкту «Покращення захисту дітей у надзвичайних ситуаціях в Україні шляхом надання безпечних притулків, забезпечення продуктами харчування та непродовольчими товарами, а також психосоціальної підтримки», який Комітет реалізує за підтримки «terre des hommes Deutschland e.V.» та фінансування Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини, заклад отримав два додаткові відремонтовані корпуси.

Нагадаємо, що у жовтні минулого року у Вільшанах протягом тижня працювала фізіотерапевтка зі Швейцарії Клаудія Лой, яка провела серію навчань для співробітників та короткі фізіотерапевтичні сесії для вихованців інтернату з комплексними порушеннями. Пані Клаудія з колегою продовжить свою роботу в будинку-інтернаті й у червні цього року.