Комунальна установа «Соціальний абілітаційно-реабілітаційний центр «Парасолька» Закарпатської обласної ради відзначила 15-ту річницю з дня створення. Свято зібрало тих, хто стояв у витоків ідеї закладу, її втілення, подальшого розвитку Центру. Так, до Тячева завітала президія Асоціації «Парасолька» зі Швейцарії, делегація Благодійної організації «Благодійний фонд «Комітет медичної допомоги в Закарпатті», представники Закарпатської обласної ради, Закарпатської обласної військової адміністрації, Тячівської міської ради, Тячівської районної адміністрації та інші гості.

Про історію закладу, його досягнення і плани на майбутнє ми вже писали, тож дозвольте цього разу поділитися емоціями – їх протягом 15 років накопичилося достатньо, а 25 вересня ними були сповнені виступи гостей, номери самодіяльності вихованців, неформальне спілкування великої спільноти небайдужих цілеспрямованих людей.

«Наш Центр створювався у період започаткування великих перетворень у соціальній сфері в країні. Ми були першими і стали одними із кращих. Тішуся тому, що завжди мала перед собою чудові приклади для наслідування, вчасні і змістовні поради, зокрема, від Моніки Фішер. «Парасолька» об’єднала навколо нового підходу у роботі з людьми з інвалідністю чудову команду. Це і наші швейцарські друзі й наставники, і Комітет медичної допомоги в Закарпатті, яких підтримала влада області і громади. Ми сформували прекрасний колектив фахівців, створили комфортне середовище для життя, навчання, зайнятості наших підопічних, які результатами власного розвитку доводять, що все було недарма і ми можемо рухатися далі», – зазначила директорка Соціального абілітаційно-реабілітаційного центру «Парасолька» Оксана Лукач.

Депутати Закарпатської обласної ради – перший заступник голови ради Андрій Шекета і заступник голови ради Василь Дем’янчук – висловили побажання, щоб досвід «Парасольки» масштабувався і поширювався в державі, адже він є позитивним прикладом реалізації реформи деінституціалізації.

«Для нашого міста і громади Центр відіграє важливу роль, адже частково розв’язує питання адаптації людей з інвалідністю, стимулює їх до власного розвитку і самореалізації. На базі Центру створено музичну групу «Парасолька», яка є окрасою багатьох культурно-мистецьких заходів міста та громади. До речі, троє мешканців Центру є членами молодіжної ради при міській раді», – розповів міський голова Тячева Іван Ковач.

Мер теж пам’ятає, як усе починалося. Конструктивний діалог з міською владою свого часу зумовив появу «Парасольки» саме у Тячеві. Відтоді Центр має добру історію співпраці з громадою.

«У березні наступного року Комітету медичної допомоги в Закарпатті – 25 років, з них близько 20-ти – це наша історія «Парасольки», бо відкриттю закладу передувала величезна робота. Тільки причетні до неї знають, як стіни старих будівель перетворювалися на взірцевий заклад, який втілив ідеї рівності, доступності, толерантності. Теза, що «Парасолька» – вагома частина нашого життя – це не метафора і не перебільшення. Кожне досягнення наших вихованців – особиста радість, кожна невдача – біль кожної з нас. Ми рухаємося далі – вже працює відділення надання соціальних послуг, відділення раннього втручання, попереду відкриття «Школи підтриманого проживання». Ми завжди були за те, аби мінімізувати бар’єри, прибрати кордони, тому відкриті для громади, нового досвіду і для світу, найкращі практики якого у роботі з людьми з інвалідністю вже 15 років втілюємо спільно з партнерами і колективом Центру», – зазначила директорка Комітету медичної допомоги в Закарпатті Наталія Кабацій.

Членкинь Комітету медичної допомоги в Закарпатті часто на святі називали «хресними мамами» підопічних. Певна справедливість у такому порівнянні є, адже дівчата знають кожного вихованця закладу з малечку, бачили, як вони росли, чого досягли і якими зусиллями. Попри відстань ми завжди на зв’язку, завжди раді зустрічам. Так само і члени Асоціації «Парасолька» постійно відчувають зв’язок з «парасольчатами», з якими колись уперше перетнули поріг новоствореного закладу.

«Зараз ми підбиваємо підсумки великого етапу спільної роботи. І так, 15 років – це лише етап. Попереду багато планів і роботи. Те, що маємо зараз – хороші майстерні, нові відділення – хороший результат злагодженої роботи. Раніше точкою відліку був досвід Швейцарії, а зараз, чесно кажучи, я вже й не знаю, які напрямки можна ще розвивати. Мені приємно бачити, як мрії перетворювалися на конкретні плани, а плани – на дії і рішення. Навіть у теперішніх обставинах ми не зупиняємося. Це надихає!», – зазначив президент Асоціації «Парасолька» Андреас Шмід.

У свою чергу, перша президентка Асоціації «Парасолька» Моніка Фішер, наголосила на важливості не спинятися на досягнутому, адже потенціал і колективу закладу, і його підопічних величезний.

«Тут і зараз – чудова нагода вкотре визнати, що Україна за ці майже 20 років стала для мене другою домівкою. Частина мого серця тут, і воно болить від того, що в країні триває війна. Я бажаю Україні миру, щасливого життя кожному. Упевнена, що так і буде, тим більше, я бачу, як попри всі страшні обставини українці не здаються, працюють, планують… Наша «Парасолька» – прекрасне підтвердження цьому», – поділилася з присутніми Моніка Фішер.

У продовженні концертної програми вихованці Центру – учасники гуртків самодіяльності презентували свої виступи – вокальні, хореографічні, інструментальні. Це були як номери, поставлені педагогами, так і власні творчі ініціативи. Як результат, – захват присутніх, сльози радості, гучні оплески і нестримні танці, бо як перед таким драйвом встояти!

Надзвичайно зворушливим видалося спілкування з вихованцями «Парасольки» членкині президії Асоціації «Парасолька» Генні Граф. Виявилося, що вона зберегла нотатки про те, з якими планами і намірами тоді ще підопічні Вільшанського дитячого будинку-інтернату починали своє життя у новому закладі.

«Ми багато говорили з вами. І ось 15 років тому, починаючи етап спільного життя, ви зазначали, що прагнете вчитися і мати для цього відповідні умови – класи, майстерні, необхідні інструменти і матеріали, розвиватися і опановувати нові вміння. Чи відбулося це з вами? Ви говорили, що для вас важливо дружити, підтримувати одне одного, знаходити порозуміння у кожній ситуації, допомагати тим, хто цього потребує… Чи навчилися ви жити у злагоді?», – звернулася до мешканців «Парасольки» Генні Граф, зазначивши, що протягом сьогоднішнього дня для присутніх було очевидним, що у колективі вихованців «Парасольки» все в порядку із взаємодопомогою і підтримкою.

Відповідь підопічних була щирою – вони змогли знайти справжніх друзів, навчилися спільно працювати, навчатися, організовувати побут, але, як і в будь-якому колективі, трапляються суперечки, які так само спільно вихованці «Парасольки» вчаться врегульовувати. Загалом вчитися жити у всіх проявах і гранях життя люди з інвалідністю тепер зможуть в рамках функціонування «Школи підтриманого проживання», яка повністю готова до запуску. Але про це розповімо пізніше, а зараз про кульмінацію свята, а це, нагадаємо, день народження. А який день народження без подарунків? Про це вихованці гомоніли увесь день – чи точно будуть, а чи такі, про які мріяли?..

Упевнені, що світлини стануть відповіддю на всі питання. Подарунки від Асоціації «Парасолька» і Комітету медичної допомоги в Закарпатті додали і настрою, і емоцій. Догодили кожному і домовилися працювати далі, щоб нові плани теж стали реальністю – а це і розвиток нових відділень, і запуск інклюзивної кафе-кондитерської, і подальша інтеграція мешканців Центру в громаду.