У контексті підготовки до запровадження у Вільшанському дитячому будинку-інтернаті та Соціальному абілітаційно-реабілітаційному центрі «Парасолька» (м. Тячів) «Школи підтриманого проживання» Комітет медичної допомоги в Закарпатті організував онлайн-зустріч керівників цих закладів – Богдана Кикини та Оксани Лукач зі швейцарськими колегами – членами президії Асоціації «Парасолька» Андреасом Шмідом і Сильвією Цимерман, які мають досвід ефективних трансформацій соціальних закладів у Швейцарії.

На зустрічі йшлося про конкретні плани дій: для закладів, відповідальних співробітників, підопічних, які безпосередньо братимуть участь у пілотному етапі впровадження підтриманого проживання.

«Ці деталі вкрай важливі. По-перше, заклади мають різні стартові позиції. У «Парасольці» підопічні від початку відкриття закладу здобувають досвід самостійного обслуговування себе у побуті, зараз там впроваджено так звані «дні самостійності», коли у супроводі інструкторів і педагогів молоді хлопці і дівчата поглиблюють отримані навички. Відтак тут актуально пріоритезувати питання фінансової грамотності, тайм-менеджменту, сприйняття особистого і спільного простору тощо. Натомість у Вільшанах на порядку денному побут – як і що готувати до столу, як планувати свій день і щоденну зайнятості, тобто йтиметься про певний навчальний період. По-друге, нам необхідно напрацювати дорожню карту подальших дій, де кожен учасник процесу буде розуміти, що і в якій послідовності потрібно робити. Нам доступні досвід і навички швейцарських колег, ми провели комплексний аналіз потенціалу наших закладів, продовжуємо діалог з підопічними. Час переходити до етапу втілення спільного бачення, тим більше, що це вагома складова упроваджуваної в державі реформи деінституціалізації», – зазначила директорка БО «БФ «КМДЗ» Наталія Кабацій.

Швейцарські колеги підкреслили важливість модернізації процесу з боку персоналу. Безумовно, кожен вперше здобуватиме досвід організації підтриманого проживання, але водночас має як наставник запевнити підопічних, що нові виклики і завдання їм буде легко опанувати, і на кожному етапі можна розраховувати на підтримку і допомогу.

«Цей шлях не буде швидким і точно не буде легким, але правильно визначені цілі, бачення майбутнього результату допоможуть здолати цей шлях, отримувати задоволення від досягнень підопічних. Є життєвий приклад, який унаочнює цей процес. Коли приходить час відмовитися від підгузок і привчити дитину до горщика, для батьків це важке рішення, адже очевидно, що з підгузками жилося легше і спокійніше. Однак є розуміння, що цей крок необхідний, він є частиною еволюції і розвитку людини. Так і підтримане проживання – це шлях від самоорганізованого побуту і простих буденних речей до самоорганізованого життя – комплексної інтеграції в нормальність. Повірте, перші успіхи у цьому надихатимуть на опанування більш складних випадків. Це підтверджує наш власний досвід роботи. Спочатку ми працювали з клієнтами, які мали легкі порушення, а далі почали допомагати з адаптацією клієнтам з важчими формами інвалідності», – поділився досвідом Андреас Шмід.

В обох закладах – і у Вільшанах, і в Тячеві – тривають будівельно-ремонтні роботи з облаштування нових приміщень, де фактично буде втілено навчальне відділення підтриманого проживання. Ці процеси на себе узяв Комітет медичної допомоги в Закарпатті, залучивши допомогу з Німеччини та Швейцарії. Наразі завершується облаштування житлових кімнат, спільних приміщень – кухонь, санітарних блоків, зон відпочинку. Проєкти цих локацій розроблялися з урахуванням потреб цільової групи, щоб нові навички вихованці закладів здобували в зручних і комфортних умовах.