Неділя, 18 грудня, – день відкритого кінопоказу у рамках проведення  XIX Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Місце проведення: м. Ужгород, вул. Руська, 3 (репетиційна зала камерного хору «Кантус»).

Час початку: 14.00.

ПРОГРАМА ЦЬОГОРІЧНОГО КІНОПОКАЗУ В УЖГОРОДІ ВКЛЮЧИЛА ТАКІ СТРІЧКИ:

Літургія протитанкових перешкод / Liturgy of Anti-Tank Obstacles, Дмитро Сухолиткий-Собчук, Україна / Ukraine, 2022 р., 12 хв.

Українська реальність розділена на два періоди — до і після війни. У національному опорі кожен громадянин і кожна громадянка намагається допомогти. Українці/-ки змінюють професії й адаптуються до потреб воєнного часу. Скульптор(к)и виробляють протитанкові перешкоди у своїх майстернях. Наче «Теракотова армія», мовчазні постаті відомих українців, янголів, козаків, а також численні копії Ісуса Христа, завмерли в передчутті нових творів. Майстри зварюють захисні металеві конструкції для ЗСУ.

Фортеця Маріуполь. Орест / Fortress Mariupol. Orest, Юлія Гонтарук, Україна / Ukraine, 2022 р., 18 хв.

«Фортеця Маріуполь» – це цикл фільмів, побудованих на відеодзвінках до воїнів, які були оточені російською армією у Маріуполі на заводі «Азовсталь». Від початку облоги режисерка веде розмови з бійцями полку «Азов», розкриваючи їхні портрети.

Героєм фільму став Орест – колишній зв’язківець, а нині голова прес-служби полку «Азов» у Маріуполі. Орест від початку російського вторгнення висвітлював світові ситуацію в місті та на «Азовсталі», де потрапив у російський полон. Уже після виходу фільму, Дмитра після чотирьох місяців у неволі повернули додому під час обміну полоненими.

Будинок зі скалок / A House Made of Splinters, Сімон Леренг Вільмонт / Simon Lereng Wilmont, Данія, Україна, Швеція, Фінляндія / Denmark, Ukraine, Sweden, Finland, 2022 р., 87 хв.

У виснаженому війною містечку на сході України, є безпечний притулок для дітей, тимчасово розлучених з батьками. «Будинок зі скалок» оповідає про трьох дітей, які очікують на вирішення своєї долі: повернення до старої домівки, або ж переїзду до нової. Тим часом самовіддані соцпрацівниці дарують дітям моменти радості та спокою і повертають у вже майже втрачене дитинство. Після успіху свого першого повнометражного фільму «Віддалений гавкіт собак», режисер Сімон Леренґ Вільмонт повертається до теми довгострокових наслідків війни, і пропонує глибше подивитися на те, який відбиток залишає війна на найбільш вразливій частині суспільства. Це пронизливий і глибоко інтимний портрет тимчасового притулку, сповненого уваги, підтримки та довіри до дітей, які відчайдушно цього потребують.

Партнером фестивалю і організатором публічного показу програмних стрічок в Ужгороді вкотре є Благодійна організація «Комітет медичної допомоги в Закарпатті».